Я досі боюсь.
Мені 14 В мене є дім сестра і молодші брати, мама і тато, але я самотня, я не вірю нікому. Чи мрію? - я не знаю, не знаю чи можу я мріяти, чого хочу напевне, я хочу жити сама окремо і мати песиків і котика, я дуже сумую за тими, яких вже немає. Батьки купили мені зараз собаку, я її люблю. Ще я люблю малювати. Я багато раз уже про це говорила. Мені було 13 тоді я не уявляла що зможу розповісти, хоч комусь про те, як мене згвалтували, був страх і почуття сорому. Тоді не було кому сказати це. Він кинув мене на землю в лісі, я не уявляю як мені вдалось вирватись, чудом я втекла , наступного дня в селі ширились чутки, що я до нього лізу, зачіпаюсь , а йому ж 25. Від друг моєї родини. Було прикро. Батьки мене сварили дуже, якщо затрималась, якщо прийшла запізно і в той раз теж. Зранку подруга спитала, що в тебе зі спиною. Це були подряпини з лісу від гілок на землі , які врізались у спину вчора. А зараз лиш подряпини сліди боротьби, нагадували про той страшний вечір. Я нікому не сказала нічого… потім він запевнив мене , що в мене немає причин боятись його, що він більше не буде так чинити, що він не знає, що найшло на нього, що просто був п'яний, я повірила, я хотіла вірити, нажаль. Я знову сіла в машину до нього, він казав, що моя сестра просила її забрати, і він підвезе нас обох додому до батьків. Сестра не знала, про це, її ми так і не знайшли , але в цей раз він зробив усе, що хотів зі мною, і я не могла нічого йому зробити, просила не робити, цього, я плакала, я не змогла захистити себе. Потім він підвіз мене на місце де взяв і лишив. Я ридала , мій друг, йому 16 помітив мене, і я йому все розповіла, він казав йдем в міліцію, а я лиш просила не говори нікому...мені було дуже страшно, коли ми добрались додому, батьки знову дуже сварили. Довіряти мамі я перестала ,ще в 10 р. Коли вона читала мій інстаграм, а потім мене наказувала , за те, про що прочитала. тоді на зло їй, я і почала курити. Батько , міг відлупити мене ремнем, вдарити… Це все, щоб зберегти нас порядними дівчатками. Як я можу розказати їм, про те, що зі мною стало. мені і так вкрай боляче, я більше не можу знести зараз ...

Він зробив це знову. Він зґвалтував мене, ще раз і знову, ще раз на мій день народження. От мені вже 14, він робив це в кімнаті а в другій були друзі, які мене зрадили ніхто не допоміг мені, коли я просила їх. Я добралась додому пропущених від мами було безкінечно багато, в той раз мене знову сварили, батько набив мене. «Бо вони хвилювались». Я все менше могла себе контролювати, сльози виходили самі, я не знала коли це може знову статись, коли все скінчиться. Мені було страшно і самотньо. Моя тітка побачила, що зі мною щось не те, я змогла поговорити з нею, бо вона була добра до мене. Вона розповіла мамі, мама - татові, тато готовий був зробити все, що я вирішу, що зможу знести. Мої батьки захищають мене, як можуть, почалось пекло, через яке мене змушують проходити на допитах в поліції, їх багато, і ще не кінець. Я живу в сраху. Мені погрожують, щоб я забрала заяву, мені і моїй сім’ї . Зараз він ходить на волі, і погрожує мені страшно, я не довіряю нікому. Я не знаю як ми будемо жити далі.