Карасі змін.
Маленька історія про те, як смажені карасі допомогли маленькій жінці змінити своє життя.

Жила-була маленька жінка. Жила своїм маленьким життям зі своїми маленькими діточками. Подолали багато негараздів, реананімацію з крововиливом 4 ступеня в обидві півкулі сина при народженні, слідом 3 оперативні втручання до 6 років, потім з донею пройшли хірургію новонароджених Охматдиту.... в перемішку зі зрадами і приступами агресії чоловіка (від побиття всіх скляних площин в будинку до дірок від ніг в міжкімнатних дверях). Потім, коли втекли, - була психотерапія - від здригань від шорохів і гризіння нігтів...
А карасі...
Одного разу. Коли маленька жінка пішла на приїздний базар - стояла біля прилавку з рибою і дивилась на величезних коропів і згадавула не свої слова – «нафиг эти караси!! Возиться с ними - вот еще. Берем короп!»
І так було 11 років, всі 11 років, і всі ці 11 років маленькій жінці таааак хотілось маленьких хрумких карасів!!
Але цього разу- жінка взяла карасів. Почистила. Насмажила. Сжерла. І через 2 тижні зібрала свої пожиткі і два найдорожчі скарба, своїх двоє діточок, - і поїхала геть. І щоразу, як йде на базар - купує і смажить. Жере всі і щаслива!